Про кафедру

Кафедра "Підйомно-транспортні машини та інжиніринг портового перевантажувального обладнання" входить до складу Науково-дослідного морського інженерно-технічного інституту Одеського національного морського університету (ОНМУ). Кафедра є випускною для спеціальності 133 «Галузеве машинобудування» для підготовки здобувачів вищого рівня освіти: бакалавр, магістр, доктор філософії.

Кафедра «Підйомно-транспортні машини» (ПТМ) була створена в 1945 році в тодішньому Одеському інституті інженерів водного транспорту (нині ОНМУ) під керівництвом д.т.н., професора Олександра Йосиповича Дукельського (1945-1946 рр.) і готувала спеціалістів зі спеціальності «Механізація портових перевантажувальних робіт» (МППР). На кафедрі працювали видатні вчені в галузі підйомно-транспортних машин професора: О.Й. Дукельський, М.І. Єрофєєв, Є.І. Веремеєнко, О.М. Ясиновський, Л.Д. Крук, В.М. Пустовий, М.Ф. Зубко, О.О. Немчук, Ф.П., Сніговський, В.А. Яценко; доценти: А.І. Сакович, М.З. Златкін М.З., Ф.Д. Романовський та інші.

У 1946 – 1972 рр. кафедрою ПТМ керував Антон Іванович Сакович. У цей час щорічний набір за спеціальністю МППР стаціонару складав близько 150 осіб. Випускники цієї спеціальності працювали практично у всіх портах, конструкторських та дослідницьких установах Міністерства Морського Флоту (ММФ) СРСР на провідних посадах. Антон Іванович дбайливо ставився до створення умов, що сприяють успішному засвоєнню матеріалу курсу який він читав, його лекції, викладені зі своєрідним артистизмом, були зразком високої педагогічної майстерності. У 1950-60-ті роки на кафедрі ПТМ спільно з О.І. Саковичем та під його керівництвом успішно працювали талановиті вчені, такі як Марк Зіновійович Златкін, який читав курс «Транспортуючі машини». У цьому курсі їм значну увагу приділяли пневмотранспортним машинам, роль і кількість яких у портах різко зросли у зв'язку зі значним збільшенням імпорту зернових через неврожаї, що відбулися в ті роки.

Організацію занять з курсу «Технічна експлуатація підйомно-транспортні машини» було покладено доценту Миколи Івановича Єрофєєву (згодом д.т.н, професора). Людина невгамовної енергії, він багато зробив для вдосконалення навчального процесу на кафедрі, зокрема, оснастила її багатьма видами лабораторного обладнання (автоматичні ваги, протиугінні захоплення та інші). Для підвищення практичних навичок у майбутніх інженерів він ініціював організацію в портах численних курсів навчання студентів робочим спеціальностям (кранівників, водіїв та інші), їм написані численні підручники та посібники (в т.ч. фундаментальний посібник «Портальні крани»). Професор Н.І. Єрофєєв енергійно займався науковою роботою. Ним вперше розроблені та відносно успішно випробувані експериментальні системи автоматичного керування різними крановими установками. Для пошуку раціональних управлінь, реалізованих ЕОМ широко використовувалося математичне моделювання механічних систем. За матеріалами виконаних досліджень Микола Іванович захистив докторську дисертацію та підготував спільно з професором В.І. Сміховим наукову монографію «Оптимальне управління вантажопідйомними машинами».

Згодом Н.І. Єрофєєв очолив створену споріднену кафедру «Механізація та автоматизація портів», на якої підготував до захисту дисертації кількох молодих науковців. Одночасно із зазначеними викладачами успішною підготовкою інженерів-механіків для портів займався і к.т.н., доцент Федір Миколайович Осоприлко – один із найкращих конструкторів у ММФ, який прагнув удосконалювати гусеничний привід внутрішньотрюмних машин, що використовувалися у великих кількостях для розвантаження суден із кубинським цукром, що перевозився насипом у трюмах суден. Великою популярністю серед студентів користувався доцент Геннадій Іванович Гордєєв. Вимогливий викладач і талановитий конструктор, автор численних конструктивних розробок, серед яких (спільно з А.А. Кауфманом) застосовувані і в наші дні відоме кранове вилочне захоплення для пакетів. Г.І. Гордєєв є також одним із авторів підручника «Комплексна механізація перевантажувальних робіт у портах». Геннадій Іванович завжди щедре ділився своїм багатим конструкторським досвідом із майбутніми інженерами. Він був буквально до самозабуття закоханий у викладацьку роботу і студенти відповідали йому щирою подякою. Глибокими знаннями, широким кругозором та інтелігентністю викликав до себе прихильність к.т.н., доцент Лев Ігорович Малєєв, досвідчений лектор, що вмів захопити і красномовством, і глибоким проникненням у тему молодих слухачів. Він був відомим фахівцем у галузі будування грейферів.

Після А.І. Саковича керівництво кафедрою здійснював к.т.н., професор Євген Іванович Веремеєнко (1972-1990 рр.), який тривалий час пропрацював у портах та кранобудівних організаціях (у тому числі і за кордоном). Набутий на практиці досвід Євген Іванович використав, щоб разом із діяльним завідувачем лабораторії Євгеном Михайловичем Кулініченко розширити та зробити більш сучасною лабораторну базу кафедри. Лабораторія поповнилася новими моделями плавучих і причальних кранів, були поставлені роботи з дослідження стрілових пристроїв, конвеєрів, що хитаються, метальників, сучасних гальмівних систем. Є.І. Веремеєнко написав також змістовний підручник «Портові вантажопідйомні машини», який став популярним у студентів. Одним із представників, що залишили яскравий слід в історії кафедри, був доцент Федір Дмитрович Романовський. Федір Дмитрович прийшов на викладацьку роботу, здобувши значний практичний досвід на великих посадах у портах СРСР. Він працював заступником начальника порту у Новоросійську, а потім начальником відділу механізації Одеського порту, після чого став начальником Іллічівського морського порту. Ф.Д. Романовського було призначено деканом факультету «Механізація портів», одного з найбільших в ОІІМФ. Незважаючи на велику зайнятість на адміністративній роботі, він досить швидко підготував та захистив кандидатську дисертацію з глибоко вивченої ним теми, пов'язаної з перевезеннями пакетованих вантажів. Робота була позитивно сприйнята провідними співробітниками та спеціалістами MМФ. Незабаром після захисту Федора Дмитровича за рекомендацією одного з членів уряду СРСР було переведено на посаду начальника головної дослідницької організації в ММФ (СоюзМорНДІПроект), де йому було довірено керівництво всією науково-дослідною роботою в ММФ.

Дуже позитивно виявив себе у роботі на кафедрі (1975–1994 рр.) доктор педагогічних наук, проф. Іван Іванович Мархель. Йому належать важливі результати розробки методів програмованого навчання. Він першим у системі ММФ почав використовуватиме незалежного тестування знань студентів, розроблені ним (і захищені патентами) спеціалізовані ЕОМ. Ідеї, запропоновані та розроблені І.І. Мархелем, отримали подальший розвиток у сучасних пристроях та методах об'єктивного тестування. Їм написано також кілька книг та навчальних посібників з технічних дисциплін, що містять розділи, присвячені програмуванню навчання та автоматизації тестування знань. Протягом тривалого часу «другою особою» на кафедрі ПТМ, яка заміщала завідувачів у періоди їх тривалої відсутності був к.т.н., професор Олександр Михайлович Ясиновський (час роботи на кафедрі 1965-2003 рр.). Його навчальним навантаженням був курс «Транспортуючі машини», який Олександр Михайлович читав із високою майстерністю та глибоким проникненням у суть предмета. Наукова робота О.М. Ясиновського було присвячено вдосконалення грейферних механізмів. Він був захопленим винахідником, який отримав за свої оригінальні розробки грейферних конструкцій понад десяток свідчень про винахід та патентів. Своїм творчим ентузіазмом О.М. Ясиновський спонукав до винахідництва інших викладачів та студентів. Одним із знаменитих викладачів «першої хвилі», справжнім патріотом кафедри був доцент Анатолій Анатолійович Грязєв, який читав курс «Комплексна механізація перевантажувальних робіт у портах». Він користувався не просто повагою, а й любов'ю студентів, вдячних йому за доброзичливе та співчутливе ставлення. Анатолій Анатолійович був талановитим журналістом, десятки його статей, опублікованих у наукових та професійних журналах та збірниках. Вони він із глибоким знанням, часто приправленим тонким гумором, розповідав про проблеми боротьби за продуктивність перевантажувальних робіт, коли кожен відсоток її зростання забезпечував державі помітний прибуток. Ці захоплюючі статті допомогли багатьом читачам (насамперед студентам) розібратися в досить складних проблемах роботи.

У 1990-2000 рр. кафедру ПТМ очолювала д.т.н., професор Лідія Дмитрівна Крук. Лідія Дмитрівна пройшла в ОІІМФ (потім ОНМУ) шлях від студентки-відмінниці, молодого викладача, аспіранта до д.т.н., професора. Після успішного захисту кандидатської дисертації (1976 р.) була прийнята на кафедру ПТМ, де проводила заняття з курсу «Підйомно-транспортні машини». Педагогічну роботу Лідія Дмитрівна успішно поєднувала з інтенсивною науковою діяльністю. В область її наукових інтересів входили методи математичного моделювання роботи механічних та техніко-економічних систем, а також способи визначення на основі інтенсивного використання ЕОМ оптимальних параметрів та методів управління подібними системами, що забезпечують їх максимальну економічну ефективність. Результатами наукових праць Л.Д. Крук були зустрінуті зі схваленням провідними вченими та практичними працівниками підприємств (насамперед у системі ММФ). Після успішного захисту докторської дисертації Лідія Дмитрівна продовжувала керувати роботою кафедри ПТМ. У цей час вона приділяє особливу увагу підготовці наукової зміни. Під її науковим керівництвом пройшли навчання в аспірантурі та успішно захистили дисертації талановиті перспективні молоді вчені Юрій Іванович Овсянніков та Андрій Олександрович Сверчков. Обидва стали доцентами на кафедрі та визнаними педагогами. Згодом обидва зайнялися підприємницькою діяльністю і нині працюють на керівних посадах в одній із перевантажувальних компаній, що успішно працює в Одеському порту.

У ці ж роки спорідненою була кафедра «Механізація та автоматизація портів» (МАП) якої керував д.т.н., професор Федір Павлович Сніговський, який перейшов на викладацьку роботу з Новокраматорського машинобудівного заводу. Маючи значний виробничий досвід, він керував там конструюванням відповідальних підшипникових вузлів при реалізації проекту одного з найбільших прокатних верстатів. За матеріалами виконаних робіт Ф.П. Сніговський захистив докторську дисертацію, після чого йому було запропоновано керівництво кафедрою МАП в ОІІМФ. За короткий час Федорові Павловичу вдалося створити на кафедрі сприятливу для творчості обстановку, за умов якої підготували та захистили дисертації В.М. Малахов (Ново-Краматорський завод, керівник Ф.П. Сніговський), В.М. Пустовий (дисертація на здобуття ступеня д.т.н., керівник проф. М.В. Олійник) П.М. Стрельців (дисертація на здобуття ступеня к.т.н., керівник проф. М.Ф. Зубко). Після уходу у 1996 проф. Ф.П. Сніговського кафедри ПТМ та МАП були з'єднані. Завідувачем нової кафедри ПТМ та МАП було призначено професора Л.Д. Крук.

Кафедру ПТМ та МАП у 2000 року очолив професор Микола Федорович Зубко. Миколі Федоровичу в складні двохтисячні роки вдалося зберегти зв'язок з виробництвом і підтримувати ефективний контакт з новим керівництвом портів і економічних самостійних перевантажувальних комплексів і терміналів, що знову виникають.

У 2022 р. керівником кафедри ПТМ та ІПТО став к.т.н. доцент Олександр Григорійович Кібаков, який у 2015-2022 pp. був деканом факультету портового інжинірингу. Йому довелося формувати роботу кафедри у період воєнного стану, коли заняття зі студентами перейшли до он-лайн форми. О.Г. Кібаков є фахівцем у галузі циклічної міцності машин та обладнання. Ним опубліковано понад 100 наукових та методичних праць.

На кафедрі працюють професор В.М. Пустовий, професор ОНМУ О.Г. Кібаков, доценти П.О. Семенов, В.В. Стрельбіцький, Ю.М. Хомяк, Ю.В. Яровий, доценти ОНМУ В.А. Яременко, І.В. Герасимов, старший викладач Є.М. Кокошко, викладач І.П. Легецька.

Науковий напрямок кафедри – дослідження міцності кранових конструкцій в умовах їх експлуатації у наднормативний період, розрахунок циклічної міцності елементів механізмів кранів, проведення технічних експертиз із руйнування кранових конструкцій.